Світове господарство - 1 група

 Світове господарство - історично складена сукупність національних господарств усіх країн світу, повязаних між собою всесвітніми економічними звязками, в основі яких лежить міжнародний поділ праці. У межах світового господарства економіка окремих країн стає все більш відкритою й орієнтованою на міжнародне економічне співробітництво. Нині світове господарство охоплює понад 200 національних господарств, десятки впливових міжнародних організацій, тисячі великих транснаціональних корпорацій.

Характерні риси сучасного світового господарства:

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва,передусім у формах увезення-вивезення капіталу, робочої сили й технологій;
• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у кількох країнах;
• економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;
• виникнення економіки відкритого типу в межах багатьох держав і міждержавних об'єднань.

Групи країн, що формують світове господарство

Сучасне світове господарство має складну структуру: різнорівневу за ступенем розвитку, багатополюсну за просторовою організацією, асиметричну - завдяки нерівноправності відносин.

Головними критеріями визначення місця країни у світі є:

• економічна потужність держави;
• ефективність використання її потенціалу;
• рівень розвитку науки й техніки;
• рівень життя населення.

Залежно від рівня економічного розвитку виділяють розвинені, середньорозвинені країни та ті, що розвиваються. Після розпаду соціалістичної системи на чолі з СРСР виокремлюють ще одну групу країн - постсоціалістичних.

Економічно розвинені країни змагаються за сфери економічного та політичного впливу; країни, що розвиваються, ведуть боротьбу за стале існування, а постсоціалістичні країни перехідної економіки переживають непросту перебудову свого господарства на засадах ринку.

За структурою господарства розрізняють країни аграрні, аграрно-індустріальні, індустріально-аграрні, індустріальні та постіндустріальні.

За ступенем інтеграції країн у світове господарство виділяють інтегровані та слабоінтегровані країни.
Однією з важливих закономірностей сучасного світового господарства є формування поліцентричної системи його територіальної структури. У сучасному світовому господарстві виділяють три головні економічні осередки: 

• Європейський (на чолі з Німеччиною),
• Американський (із провідною роллю США),
• Азіатсько-Тихоокеанський (із провідною роллю Японії та посиленням китайської економіки).

Особливістю світового господарства є його цілісність, що забезпечується механізмом міжнародних відносин, підтримується діяльністю потужних транснаціональних корпорацій та міжнародних організацій.
Із метою сприяння розвитку міжнародних економічних відносин створено регіональні об'єднання.